сировиця
СИРОВИ́ЦЯ, і, ж., діал.
1. Сириця.
Ой бив ти ж мене сировицею (Сл. Б. Грінченка).
2. Сироватка (у 1 знач.).
[Анна:] Бідна худібка! Я їм трохи сировиці до води долила, випили по дві коновці [коновки] (І. Франко).
3. Ґрунтова вода, з якої виварюють сіль.
Словник української мови (СУМ-20)