сирок
СИРО́К¹, ч.
1. род. рку́. Зменш. до сир.
Чорногора хліб не родить, не родить пшеницю, – Викохує вівчариків, сирок і жентицю (з народної пісні);
Олександр оповів, як вони [алтайці] приготовляють сирки, як їх коптять над вогнищем на прутті (В. Гжицький).
2. род. рка́. Сиркова маса, заправлена цукром, ізюмом ваніллю і т. ін. у розфасовці.
Продукти, виготовлені з молока, – вершкове масло, сир, сметана, ряжанка, кефір, сирки, шоколадне масло, морозиво – надзвичайно смачні й поживні (з наук.-попул. літ.);
// Спеціально упакований шматочок плавленого сиру.
СИРО́К², рка́, ч.
Риба родини лососевих, поширена в річках і озерах Північного Сибіру.
Словник української мови (СУМ-20)