сирок
СИРО́К¹, ч.
1. род. рку́. Зменш.-пестл. до сир.
Чорногора хліб не родить, не родить пшеницю,— Викохує вівчариків, сирок і жентицю (Коломийки, 1969, 61);
Олександр оповів, як вони [алтайці] приготовляють сирки, як їх коптять над вогнищем на прутті (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 184).
2. род. рка́. Сиркова маса, заправлена цукром, ізюмом ваніллю і т. ін. у розфасовці.
Продукти, виготовлені з молока,— вершкове масло, сир, сметана, ряжанка, кефір, сирки, шоколадне масло, морозиво — надзвичайно смачні й поживні (Наука.., 6, 1968, 65);
// Спеціально упакований шматочок плавленого сиру.
СИРО́К², рка́, ч. Риба родини лососевих, поширена в річках і озерах Північного Сибіру.
Словник української мови (СУМ-11)