сиротина

СИРОТИ́НА, и, ч. і ж., нар.-поет.

Те саме, що сирота́ 1.

[Іван:] Гляди ж, Семене, і ти, Одарко, – як побачите коли сиротину, то пошануйте й нагодуйте її, як батько дитину (М. Кропивницький);

Вчителька сказала, що він сиротина. Яке страшне, незрозуміле слово! (М. Чабанівський);

Їде, їде козак та й у чистеє поле, Ой, там сиротина, гей, та й пшеничку поле (з народної пісні);

Може, й мила ту ж хвилину Десь на місяць позирне, Теж згадає сиротину та важенько і зітхне (І. Манжура);

* Образно. Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє. Низько гнеться сиротина, Бо нема підпори (П. Грабовський);

* У порівн. Ти плачеш. Ти, що відіпхнула Любов мою, як сиротину, Тепер надармо просиш, ловиш Любові хоч би крапелину (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. сиротина — сироти́на іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сиротина — див. бідний; нещасливий; одинокий; сирота  Словник синонімів Вусика
3. сиротина — -и, ч. і ж., нар.-поет. Те саме, що сирота 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сиротина — СИРОТА́ ч. і ж. (дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них); СИРОТИ́НА фольк., СИРОТОВИ́НА діал.; БЕЗБА́ТЧЕНКО, СИРОТЮ́К розм. (про хлопчика); СИРОТЮ́ЧКА розм. (про дівчинку).  Словник синонімів української мови
5. сиротина — СИРОТИ́НА, и, ч. і ж., нар.-поет. Те саме, що сирота>́ 1. [Іван:] Гляди ж, Семене, і ти, Одарко,— як побачите коли сиротину, то пошануйте й нагодуйте її, як батько дитину (Кроп., І, 1958, 108); Вчителька сказала, що він сиротина.  Словник української мови в 11 томах