сиротливо
СИРОТЛИ́ВО, рідко СИРІТЛИ́ВО.
Присл. до сиротли́вий, сирітли́вий.
Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює (О. Гончар);
Пливли сірі низькі хмари, сиротливо стояв сусідній гай, чорний, непривабливий, мовчазний (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)