сиротливо

СИРОТЛИ́ВО, рідко СИРІТЛИ́ВО. Присл. до сиротли́вий, сирітли́вий.

Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює (Гончар, Тронка, 1963, 157);

Пливли сірі низькі хмари, сиротливо стояв сусідній гай, чорний, непривабливий, мовчазний (Збан., Курил. о-ви, 1963, 180).

Значення в інших словниках

1. сиротливо — сиротли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. сиротливо — рідко сирітливо. Присл. до сиротливий, сирітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сиротливо — СИРОТЛИ́ВО, рідко СИРІТЛИ́ВО. Присл. до сиротли́вий, сирітли́вий. Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює (О. Гончар); Пливли сірі низькі хмари, сиротливо стояв сусідній гай, чорний, непривабливий, мовчазний (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах