сить
СИТЬ, і, ж., діал.
1. Жир (див. жир¹).
Чорна борода залисніла, як шовк, руки стали повні, м'які, а пальці були налиті ситтю (І. Нечуй-Левицький).
2. Ситість.
Собаки гладкі, аж качаються од ситі по псарні (І. Нечуй-Левицький);
– Скільки калійної солі Ми винесли в поле! Попелу, гною, посліду... Напевно, ніколи Не відчувала земля ще Подібної ситі (І. Вирган).
Словник української мови (СУМ-20)