сищик
СИ́ЩИК, а, ч., рідко.
Таємний агент розшукної поліції.
На площі звідкись взялося кілька лавок, на яких, ніби для відпочинку, порозсідалися якісь особи .. Це були сищики (Ф. Бурлака);
З'явився генерал Новицький, шеф Київських жандармів, людина з мізерною освітою, грубий, жорстокий і тупуватий, сищик за пристрастю, але й до цього діла бездарний (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)