сищик
СИ́ЩИК, а, ч., рідко. Таємний агент розшукної поліції.
На площі звідкись взялося кілька лавок, на яких, ніби для відпочинку, порозсідалися якісь особи.. Це були сищики (Бурл., Напередодні, 1956, 48);
Ім’я Булгаріна — шпигуна й сищика, донощика й жандармського агента в літературі,— було надзвичайно одіозним, викликало ненависть і презирство в літературних колах і просто серед порядних людей (Наука.., 4, 1966, 20).
Словник української мови (СУМ-11)