Словник української мови в 11 томах

сищик

СИ́ЩИК, а, ч., рідко. Таємний агент розшукної поліції.

На площі звідкись взялося кілька лавок, на яких, ніби для відпочинку, порозсідалися якісь особи.. Це були сищики (Бурл., Напередодні, 1956, 48);

Ім’я Булгаріна — шпигуна й сищика, донощика й жандармського агента в літературі,— було надзвичайно одіозним, викликало ненависть і презирство в літературних колах і просто серед порядних людей (Наука.., 4, 1966, 20).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сищик — си́щик іменник чоловічого роду, істота таємний агент розшукної поліції рідко  Орфографічний словник української мови
  2. сищик — -а, ч., рідко. Таємний агент розшукної поліції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сищик — Стежник, слідець, звідун, див. рекогноскувати, філер  Словник чужослів Павло Штепа
  4. сищик — СИ́ЩИК, а, ч., рідко. Таємний агент розшукної поліції. На площі звідкись взялося кілька лавок, на яких, ніби для відпочинку, порозсідалися якісь особи .. Це були сищики (Ф.  Словник української мови у 20 томах
  5. сищик — ДЕТЕКТИ́В (агент таємної служби розшуку), НИ́ШПОРКА розм., СИ́ЩИК розм., ШПИК розм., ФІЛЕ́Р заст., СЛІДЕ́ЦЬ заст. Перехрест оглянув папірець з увагою детектива (І. Ле); Всі села, усі міста обплутані жандармським кодлом, нишпорками (Вас.  Словник синонімів української мови