скалатати —
скалата́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
скалатати —
-аю, -аєш, док., перех.: Вік (життя) скалатати — весь вік прожити в злиднях; пробідувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скалатати —
вік калата́ти / скалата́ти. Жити в біді, без любові, миру і злагоди; горювати. — Ні, мамо, Галя буде жінка якраз по мені..— Я не забороняю. Не жалкуй тільки, дитино моя, на матір, як — не приведи, Господи — прийдеться вік калатати...
Фразеологічний словник української мови
скалатати —
СКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.: ◊ Вік (життя́) скалата́ти — весь вік прожити в злиднях; пробідувати. «Чудна ся Мар’я! — думалося їй.. Кинула чоловіка, кинула господарство, щоб у наймах вік свій скалатати!» (Мирний, III, 1954, 149).
Словник української мови в 11 томах