скалатати
СКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.:
◊ Вік (життя́) скалата́ти — весь вік прожити в злиднях; пробідувати.
«Чудна ся Мар’я! — думалося їй.. Кинула чоловіка, кинула господарство, щоб у наймах вік свій скалатати!» (Мирний, III, 1954, 149).
Словник української мови (СУМ-11)