скалля
СКА́ЛЛЯ¹, я, с., рідко.
Збірн. до ска́лка 1, 2.
Пляшка брязнула об причілок і розлетілася дрібнісіньким скаллям... (Ю. Смолич);
В диму й куряві, під градом виючого скалля безупинно стріляли наші артилеристи (О. Донченко);
Та так, хлопче, дрова рубай, щоб не було скалля, Та так, хлопче, других люби, аби-м [щоб] я й не знала (з народної пісні).
СКА́ЛЛЯ², я, с., заст.
Збірн. до скала́.
Словник української мови (СУМ-20)