скалкуватий
СКАЛКУВА́ТИЙ, а, е.
З гострими краями.
Скалкуваті камінці (Сл. Б. Грінченка);
// Покритий грудками (у 2 знач.).
Незчулись [бійці], як набігла тінь, скалкувата земля потемніла під ними (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)СКАЛКУВА́ТИЙ, а, е.
З гострими краями.
Скалкуваті камінці (Сл. Б. Грінченка);
// Покритий грудками (у 2 знач.).
Незчулись [бійці], як набігла тінь, скалкувата земля потемніла під ними (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)