скалкуватий

Скалкуватий, -а, -е

Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.

Значення в інших словниках

1. скалкуватий — скалкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скалкуватий — -а, -е. З гострими краями. || Покритий грудками (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скалкуватий — СКАЛКУВА́ТИЙ, а, е. З гострими краями. Скалкуваті камінці (Сл. Б. Грінченка); // Покритий грудками (у 2 знач.). Незчулись [бійці], як набігла тінь, скалкувата земля потемніла під ними (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. скалкуватий — СКАЛКУВА́ТИЙ, а, е. З гострими краями. Скалкуваті камінці (Сл. Гр.); // Покритий грудками (у 2 знач.). Незчулись [бійці], як набігла тінь, скалкувата земля потемніла під ними (Гончар, III, 1959, 11).  Словник української мови в 11 томах