Великий тлумачний словник сучасної мови

скалкуватий

скалкува́тий

-а, -е.

З гострими краями.

|| Покритий грудками (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скалкуватий — скалкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. скалкуватий — СКАЛКУВА́ТИЙ, а, е. З гострими краями. Скалкуваті камінці (Сл. Б. Грінченка); // Покритий грудками (у 2 знач.). Незчулись [бійці], як набігла тінь, скалкувата земля потемніла під ними (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. скалкуватий — СКАЛКУВА́ТИЙ, а, е. З гострими краями. Скалкуваті камінці (Сл. Гр.); // Покритий грудками (у 2 знач.). Незчулись [бійці], як набігла тінь, скалкувата земля потемніла під ними (Гончар, III, 1959, 11).  Словник української мови в 11 томах
  4. скалкуватий — Скалкуватий, -а, -е Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.  Словник української мови Грінченка