скалкуватий
скалкува́тий
-а, -е.
З гострими краями.
|| Покритий грудками (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скалкуватий — скалкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- скалкуватий — СКАЛКУВА́ТИЙ, а, е. З гострими краями. Скалкуваті камінці (Сл. Б. Грінченка); // Покритий грудками (у 2 знач.). Незчулись [бійці], як набігла тінь, скалкувата земля потемніла під ними (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- скалкуватий — СКАЛКУВА́ТИЙ, а, е. З гострими краями. Скалкуваті камінці (Сл. Гр.); // Покритий грудками (у 2 знач.). Незчулись [бійці], як набігла тінь, скалкувата земля потемніла під ними (Гончар, III, 1959, 11). Словник української мови в 11 томах
- скалкуватий — Скалкуватий, -а, -е Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці. Словник української мови Грінченка