скалічитися
СКАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
Зазнати каліцтва, стати калікою.
– Де там мені, старій, бігати щодня по селу та добувати молока, покинувши саму-самісіньку дитину в хаті... Борони Боже, скотиться як-небудь та скалічиться... (Л. Яновська);
// Поранити себе.
[Анна:] Миколо! А тобі що такого? Ти весь у крови [крові]!.. Чи бійка де була? Чи, може, ти скалічився де? (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)