скалічитися
СКАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Зазнати каліцтва, стати калікою.
— Де там мені, старій, бігати щодня по селу та добувати молока, покинувши саму-самі-сіньку дитину в хаті… Борони боже, скотиться як-небудь та скалічиться… (Л. Янов., І, 1959, 44);
// Поранити себе.
[Анна:] Миколо! А тобі що такого? Ти весь у крови [крові]! ..Чи бійка де була? Чи, може, ти скалічився де? (Фр., IX, 1952, 100).
Словник української мови (СУМ-11)