сквапливий
СКВАПЛИ́ВИЙ, а е.
Те саме, що квапли́вий.
Суд сквапливий рідко буває справедливий (Номис);
Розв'язував [Марусяк] сплутані ноги Марусі, виймав шмату з рота. Рухи були якісь сквапливі. Щось смикало його (Г. Хоткевич);
[Наталя:] Я не хочу [виходити заміж]... мене ніхто не може присилувати... [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася! (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)