сквира
СКВИ́РА, и, ж., діал.
Негода.
У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира (Сл. Б. Грінченка);
Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани (П. Усенко).
Словник української мови (СУМ-20)СКВИ́РА, и, ж., діал.
Негода.
У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира (Сл. Б. Грінченка);
Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани (П. Усенко).
Словник української мови (СУМ-20)