сквира
СКВИ́РА, и, ж., діал. Негода.
У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира (Сл. Гр.);
Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани (Ус., Листя.., 1956, 168).
Словник української мови (СУМ-11)СКВИ́РА, и, ж., діал. Негода.
У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира (Сл. Гр.);
Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани (Ус., Листя.., 1956, 168).
Словник української мови (СУМ-11)