Сквира —
Скви́ра іменник жіночого роду районний центр в Україні
Орфографічний словник української мови
сквира —
-и, ж., діал. Негода, сніг із вітром.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сквира —
СКВИ́РА, и, ж., діал. Негода. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира (Сл. Б. Грінченка); Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани (П. Усенко).
Словник української мови у 20 томах
Сквира —
М. у Київській обл., райцентр; 20 тис. мшк.; підприємства легкої, харчової промисловості, центр селекції овочевих культур. Перша згадка в 1390.
Універсальний словник-енциклопедія
сквира —
НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В.
Словник синонімів української мови
сквира —
СКВИ́РА, и, ж., діал. Негода. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира (Сл. Гр.); Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани (Ус., Листя.., 1956, 168).
Словник української мови в 11 томах
сквира —
Скви́ра, -ри ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира. КС. 1882. І. 224.
Словник української мови Грінченка