скиба
СКИ́БА, и, ж.
1. Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки.
Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно... (Б. Грінченко);
Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Панас Кандзюба, важкий і сірий у своїй свиті, як скиба, одвалена плугом, сіяв очима нудьгу питання: кудою йти? (М. Коцюбинський);
// Така смуга землі як одиниця виміру орної площі.
– Чуєш, громада землю тобі довірила? То знаєш, як її треба ділити?.. – А так, дядьку, .. щоб і ви ні одної лишньої [зайвої] скиби не получили [одержали] (М. Стельмах).
2. Відрізаний ножем великий плоский шматок чого-небудь їстівного (хліба, кавуна і т. ін.).
Широким ножем крає [юнак] на великі, товсті скиби пухку паляницю (В. Козаченко);
* У порівн. Ось сонце ще більше осіло; мов скиба стиглого кавуна, червоніє воно тілько половиною (Панас Мирний).
Сі́яти (розсіва́ти) по ски́бі див. сі́яти.
◇ (1) Відрі́зана ски́ба (ски́бка) [від хлі́ба] <�Одрі́заний шмато́к хлі́ба>:
а) людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж).
– Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (Номис);
– Буде побиватися стара, та що?.. Я тепер одрізана скиба од хліба! А в село я не піду (Панас Мирний);
[Хивря:] У мене вже ні за ким більше рушникувати. .. Векла вже відрізана скибка від хліба (Укр. поети-романтики..);
В той же час відчула [Харитина], що син уже – відрізана скибка (П. Рєзніков);
Заміжня дочка для батька – одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола чобота! Є чоловік, – чого ж ще? (Грицько Григоренко);
б) людина, яка втратила зв'язок із своїм середовищем, з колективом, змінила рід діяльності.
Він пішов з відділу на іншу роботу і тепер для нас – відрізана скиба (із журн.);
– Панас же почуває себе одрізаною скибою чи відламаною гілкою... Звісно, і в Гадячі не з медом працювалося, а все ж при домівці певніше (М. Медуниця).
Словник української мови (СУМ-20)