Значення в інших словниках
-
скиба —
1. (виорана плугом земля) пласт. 2. (хліба) шматок, скибка, (з буханки) окраєць.
Словник синонімів Полюги
-
Скиба —
Ски́ба прізвище
Орфографічний словник української мови
-
скиба —
(землі) пласт; (хліба) СКИБКА; (відрізана) ІД. хто пішов з родини.
Словник синонімів Караванського
-
скиба —
[скиба] -бие, д. і м. -б'і
Орфоепічний словник української мови
-
скиба —
-и, ж. 1》 Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. || Така смуга землі як одиниця виміру орної площі. Сіяти (розсівати) по скибі — сіяти злаки, багаторічні трави та ін. по вивернутих під час оранки шарах цілини, поля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скиба —
СКИ́БА, и, ж. 1. Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно.
Словник української мови у 20 томах
-
скиба —
відрі́зана ски́ба (ски́бка) (від хлі́ба). 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж). — Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис); — Буде побиватися стара, та що?..
Фразеологічний словник української мови
-
скиба —
СКИ́БА (шматок вивернутої плугом землі), ПЛАСТ. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Григорій Тютюнник); Розпушування ґрунту без обороту пласта; Оранка поля з оборотом пласта.
Словник синонімів української мови
-
скиба —
Ски́ба, би; ски́би, скиб
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скиба —
СКИ́БА, и, ж. 1. Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно...
Словник української мови в 11 томах