Значення в інших словниках
-
скибка —
ски́бка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ски́бки
Орфографічний словник української мови
-
скибка —
(хліба) шматок, (з краю буханця) окраєць, р. байда, партика; скибочка.
Словник синонімів Караванського
-
скибка —
-и, ж. 1》 Те саме, що скиба 2). 2》 Те саме, що скиба 1). 3》 Зменш. до скиба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скибка —
СКИ́БКА, и, ж. 1. Те саме, що ски́ба 2. Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (М. Коцюбинський); Коли караван з'являвся в свято, Шевченко хапав олівці...
Словник української мови у 20 томах
-
скибка —
відрі́зана ски́ба (ски́бка) (від хлі́ба). 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж). — Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис); — Буде побиватися стара, та що?..
Фразеологічний словник української мови
-
скибка —
СКИ́БА (відрізана частка від хлібини, кавуна, дині і т. ін.), СКИ́БКА, СКИБИ́НА розм., ПАРТИ́КА діал.; ОКРА́ЄЦЬ (відрізана частина від краю хлібини). Одрізану скибу до хліба не притулиш (прислів'я); Старий Тишкевич взяв скибку черствого хліба (І.
Словник синонімів української мови
-
скибка —
Ски́бка, -бки, -бці; ски́бки, -бок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скибка —
СКИ́БКА, и, ж. 1. Те саме, що ски́ба 2. Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); Коли караван з’являвся в свято, Шевченко хапав олівці...
Словник української мови в 11 томах
-
скибка —
Скиба, -би ж. 1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш. Ном. № 8990. 2) Пластъ земли при паханіи. Чуб. VII. 398. Грин. II. 152. ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Чуб. V. 492. Порізав кавуна на скибки. Левиц. Пов. 229.
Словник української мови Грінченка