скибка

див. залишок; частина

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скибка — ски́бка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ски́бки Орфографічний словник української мови
  2. скибка — (хліба) шматок, (з краю буханця) окраєць, р. байда, партика; скибочка. Словник синонімів Караванського
  3. скибка — -и, ж. 1》 Те саме, що скиба 2). 2》 Те саме, що скиба 1). 3》 Зменш. до скиба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скибка — СКИ́БКА, и, ж. 1. Те саме, що ски́ба 2. Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (М. Коцюбинський); Коли караван з'являвся в свято, Шевченко хапав олівці... Словник української мови у 20 томах
  5. скибка — відрі́зана ски́ба (ски́бка) (від хлі́ба). 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж). — Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис); — Буде побиватися стара, та що?.. Фразеологічний словник української мови
  6. скибка — СКИ́БА (відрізана частка від хлібини, кавуна, дині і т. ін.), СКИ́БКА, СКИБИ́НА розм., ПАРТИ́КА діал.; ОКРА́ЄЦЬ (відрізана частина від краю хлібини). Одрізану скибу до хліба не притулиш (прислів'я); Старий Тишкевич взяв скибку черствого хліба (І. Словник синонімів української мови
  7. скибка — Ски́бка, -бки, -бці; ски́бки, -бок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скибка — СКИ́БКА, и, ж. 1. Те саме, що ски́ба 2. Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб., І, 1955, 28); Коли караван з’являвся в свято, Шевченко хапав олівці... Словник української мови в 11 томах
  9. скибка — Скиба, -би ж. 1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш. Ном. № 8990. 2) Пластъ земли при паханіи. Чуб. VII. 398. Грин. II. 152. ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Чуб. V. 492. Порізав кавуна на скибки. Левиц. Пов. 229. Словник української мови Грінченка