складина
СКЛА́ДИНА, и, ж.
Те саме, що скла́дка 1, 2.
Молоде чоло поморщилося, очі стратили свій погідний, сонячний блиск, а довкола уст зарисувалася якась складина болю і гіркості (І. Франко);
Війська зосереджувались понад річкою в численних складинах місцевості, в гаях і перелісках (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)