складка
СКЛА́ДКА, и, ж.
1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.;
// перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її.
– Ой, подивися, Василинко, чи гарно стоїть на мені юбка, – сказала Марія, повертаючись до Василини, – обсмикай на мені складки (І. Нечуй-Левицький);
Дівчинка .. сховала своє заплакане личко у рясних складках бабусиного плаття (Григорій Тютюнник);
// Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін.
На темно-сірих штанах знизу догори проходить старанно випрасована складка (Ю. Шовкопляс);
// Довгасте заглиблення чи борозенка на шкірі обличчя, тіла людини.
Навколо уст в його лягла гірка складка (М. Коцюбинський);
Помужнів [Черниш], постаршав: між чорними бровами лягла глибока складка (О. Гончар).
2. геол. Хвилеподібний вигин шарів земної кори, перев. гірських порід.
В місцях, де гірські обвали і розколини розкривають внутрішню будову гір, добре видно, як шари гірських порід зігнуті у складки різної форми (з навч. літ.);
Утворення складок, тобто гірських пасм на планеті, можливо, закономірний результат вулканізму (з наук.-попул. літ.);
// Хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні (на снігу, воді і т. ін.).
Тихий вітер віє вподовж річки, здіймає невеличку хвилю і широкою складкою жене вподовж течії (Панас Мирний);
Коли вечірня пітьма сховала козака в складках і кучугурах узгір'я, Косінський відірвав стомлені очі від далини (Іван Ле);
Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то .. на папері появляються зморшки і складки (з наук.-попул. літ.).
3. Те саме, що скла́дчина.
Ті, що не мали наміру приступити до складки, висунулися потихеньку з хати (Л. Мартович);
Залунали збуджені вигуки..: – Видати переклад окремою книгою! – А за що видати? – Організувати складку! (П. Колесник).
(1) У (в) скла́дку – разом, спільно; на спільні кошти.
Навезли вони здобичі, Наче де на вечорниці, В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (І. Манжура);
Саме сьогодні офіцери батальйону влаштували урочисту вечерю: у складку купили порося (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
△ (2) Синкліна́льна скла́дка – те саме, що синкліна́ль.
Синклінальні складки – це найпростіший тип дислокацій. Утворюється він депресією верств [порід], які з плоскої форми стали вгнутими (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)