складина

СКЛА́ДИНА, и, ж. Те саме, що скла́дка 1, 2.

Молоде чоло поморщилося, очі стратили свій погідний, сонячний блиск, а довкола уст зарисувалася якась складина болю і гіркості (Фр., II, 1950, 291);

Війська зосереджувались понад річкою в численних складинах місцевості, в гаях і перелісках (Гончар, III, 1959, 388).

Значення в інших словниках

1. складина — скла́дина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. складина — -и, ж. Те саме, що складка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. складина — СКЛА́ДИНА, и, ж. Те саме, що скла́дка 1, 2. Молоде чоло поморщилося, очі стратили свій погідний, сонячний блиск, а довкола уст зарисувалася якась складина болю і гіркості (І. Франко); Війська зосереджувались понад річкою в численних складинах місцевості, в гаях і перелісках (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах