Словник української мови у 20 томах

склепарка

СКЛЕПА́РКА, и, ж., діал.

Жін. до склепа́р.

– Навмисне [йде Мілько] через склепок, щоби побачитися з красною склепаркою, – зареготався пан маршалок (Л. Мартович).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. склепарка — склепа́рка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. склепарка — склепа́рка жінка-продавець (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. склепарка — СКЛЕПА́РКА, и, ж., діал. Жін. до склепа́р. — Навмисне [йде Мілько] через склепок, щоби побачитися з красною склепаркою, — зареготався пан маршалок (Март., Тв., 1954, 189).  Словник української мови в 11 томах