склепарка
СКЛЕПА́РКА, и, ж., діал.
Жін. до склепа́р.
– Навмисне [йде Мілько] через склепок, щоби побачитися з красною склепаркою, – зареготався пан маршалок (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склепарка — склепа́рка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- склепарка — склепа́рка жінка-продавець (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- склепарка — СКЛЕПА́РКА, и, ж., діал. Жін. до склепа́р. — Навмисне [йде Мілько] через склепок, щоби побачитися з красною склепаркою, — зареготався пан маршалок (Март., Тв., 1954, 189). Словник української мови в 11 томах