склепарка

склепа́рка

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепарка — СКЛЕПА́РКА, и, ж., діал. Жін. до склепа́р. – Навмисне [йде Мілько] через склепок, щоби побачитися з красною склепаркою, – зареготався пан маршалок (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  2. склепарка — склепа́рка жінка-продавець (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. склепарка — СКЛЕПА́РКА, и, ж., діал. Жін. до склепа́р. — Навмисне [йде Мілько] через склепок, щоби побачитися з красною склепаркою, — зареготався пан маршалок (Март., Тв., 1954, 189). Словник української мови в 11 томах