1. Словник української мови в 11 томах

склепарка

СКЛЕПА́РКА, и, ж., діал. Жін. до склепа́р.

— Навмисне [йде Мілько] через склепок, щоби побачитися з красною склепаркою, — зареготався пан маршалок (Март., Тв., 1954, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепарка — склепа́рка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. склепарка — СКЛЕПА́РКА, и, ж., діал. Жін. до склепа́р. – Навмисне [йде Мілько] через склепок, щоби побачитися з красною склепаркою, – зареготався пан маршалок (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  3. склепарка — склепа́рка жінка-продавець (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт