склик
СКЛИК, у, ч., рідко.
1. Дія за знач. скли́кати, склика́ти.
Хотілося, щоб пролунав, прогучав його склик над усім безбережним Поліссям, проник у кожну хату, у душу (М. Олійник).
2. Голосний, гучний вигук; окрик.
У хаті говірка голосна почулася, склики й скарги (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)