Словник української мови у 20 томах

скликанчик

СКЛИКА́НЧИК, а, ч., заст.

Зменш. до склика́нець.

Дивиться Нечипір, а у церкві світиться і на дзвіниці дзвонять у скликанчик (Г. Квітка-Основ'яненко);

Заходила ніч на село, на заріччя .. погнали череду на ніч, скликанчик на дзвіниці задзвонив до відправи (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. скликанчик — склика́нчик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. скликанчик — -а, ч., заст. Зменш.-пестл. до скликанець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скликанчик — СКЛИКА́НЧИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до склика́нець. Дивиться Нечипір, а у церкві світиться і на дзвіниці дзвонять у скликанчик (Кв.-Осн., II, 1956, 106); Заходила ніч на село, на заріччя.. погнали череду на ніч, скликанчик на дзвіниці задзвонив до відправи (Ю. Янов., II, 1958, 207).  Словник української мови в 11 томах
  4. скликанчик — Скликанчик, -ка м. ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик. Кв. 1. 241.  Словник української мови Грінченка