скликанчик
СКЛИКА́НЧИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до склика́нець.
Дивиться Нечипір, а у церкві світиться і на дзвіниці дзвонять у скликанчик (Кв.-Осн., II, 1956, 106);
Заходила ніч на село, на заріччя.. погнали череду на ніч, скликанчик на дзвіниці задзвонив до відправи (Ю. Янов., II, 1958, 207).
Словник української мови (СУМ-11)