Словник української мови у 20 томах

сковувач

СКО́ВУВАЧ, а, ч.

Той, хто щось сковує; виготовляє за допомогою кування.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сковувач — ско́вувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. сковувач — -а, ч. Який сковує (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови