Орфографічний словник української мови

сковувач

ско́вувач

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сковувач — -а, ч. Який сковує (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сковувач — СКО́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто щось сковує; виготовляє за допомогою кування.  Словник української мови у 20 томах