сковувач

ско́вувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковувач — -а, ч. Який сковує (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сковувач — СКО́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто щось сковує; виготовляє за допомогою кування. Словник української мови у 20 томах