сковувач
ско́вувач
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
сковувач —
-а, ч. Який сковує (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сковувач —
СКО́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто щось сковує; виготовляє за допомогою кування.
Словник української мови у 20 томах