сковувач

ско́вувач

-а, ч.

Який сковує (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковувач — ско́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сковувач — СКО́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто щось сковує; виготовляє за допомогою кування. Словник української мови у 20 томах