сковувач

СКО́ВУВАЧ, а, ч.

Той, хто щось сковує; виготовляє за допомогою кування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковувач — ско́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сковувач — -а, ч. Який сковує (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови