скопом
СКО́ПОМ, присл., розм.
Всі разом, гуртом; спільно.
– Чого ж ви стоїте? – зарепетував пристав .. – Беріть їх! В'яжіть! Опричники кинулись скопом (О. Гончар);
Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)