Орфографічний словник української мови

скопом

ско́пом

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скопом — присл., розм. Усі разом, гуртом; спільно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скопом — Гуртом, гурмою, громадою, купою, разом, спільно, юрмою, юрбою  Словник чужослів Павло Штепа
  3. скопом — СКО́ПОМ, присл., розм. Всі разом, гуртом; спільно. – Чого ж ви стоїте? – зарепетував пристав .. – Беріть їх! В'яжіть! Опричники кинулись скопом (О. Гончар); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах
  4. скопом — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст.  Словник синонімів української мови
  5. скопом — СКО́ПОМ, присл., розм. Всі разом, гуртом; спільно. — Чого ж ви стоїте? — зарепетував пристав.. — Беріть їх! В’яжіть! Опричники кинулись скопом (Гончар, Таврія, 1952, 425); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (Скл., Святослав, 1959, 20).  Словник української мови в 11 томах