скоцюбитися
СКОЦЮ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. скоцю́бляться; док., рідко.
Те саме, що скоцю́рбитися.
Сергієві теж дрімається. Він скоцюбився в передку безтарки, уткнувся носом в коліна (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)СКОЦЮ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. скоцю́бляться; док., рідко.
Те саме, що скоцю́рбитися.
Сергієві теж дрімається. Він скоцюбився в передку безтарки, уткнувся носом в коліна (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)