скоцюблений

СКОЦЮ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що скоцю́рблений.

Найбільшим виявом його любові було, коли покладе бувало синові важку скоцюблену руку на голову (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. скоцюблений — скоцю́блений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. скоцюблений — -а, -е, рідко. Те саме, що скоцюрблений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скоцюблений — СКОЦЮ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що скоцю́рблений. Найбільшим виявом його любові було, коли покладе бувало синові важку скоцюблену руку на голову (Збан., Єдина, 1959, 161).  Словник української мови в 11 томах