скоцюблений
СКОЦЮ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що скоцю́рблений.
Найбільшим виявом його любові було, коли покладе бувало синові важку скоцюблену руку на голову (Збан., Єдина, 1959, 161).
Словник української мови (СУМ-11)СКОЦЮ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що скоцю́рблений.
Найбільшим виявом його любові було, коли покладе бувало синові важку скоцюблену руку на голову (Збан., Єдина, 1959, 161).
Словник української мови (СУМ-11)