скоцюбитися
СКОЦЮ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. скоцю́бляться; док., рідко. Те саме, що скоцю́рбитися.
Сергієві теж дрімається. Він скоцюбився в передку безтарки, уткнувся носом в коліна (Мушк., Чорний хліб, 1960, 32).
Словник української мови (СУМ-11)