скраколь —
скра́ко́ль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
скраколь —
скракля, ч. Те саме, що скракля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скраколь —
ГОРОДО́К (цурка для гри в городки), СКРА́КЛЯ, СКРА́КОЛЬ. Городки роблять з твердого дерева; Він відразу ж вибив стоячу скраклю (О. Донченко).
Словник синонімів української мови
скраколь —
СКРА́КО́ЛЬ, скра́кля́, ч. Те саме, що скра́кля.
Словник української мови в 11 томах
скраколь —
Скрако́ль, -кля м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. Чуб. III. 98. КС. 188. VI. 477. Ив. 23. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. Борз. у. Новомоск.
Словник української мови Грінченка