Словник української мови у 20 томах

скрапувати

СКРА́ПУВАТИ, ує, недок., СКРАПНУ́ТИ, не́, док., розм.

Спадати звідки-небудь краплями.

Холод таки пробирав – мжичка сіялася на непокриті голови, скрапувала з голого віття дерев за комір (Ю. Смолич);

Галя нахилила обличчя, і з її очей скрапнули на брудну скатерку столика сльози (Ю. Смолич);

* Образно. Уже північ скрапує зорями за вікном (Ю. Мушкетик);

Думка скрапувала на папір словами (Ю. Мушкетик);

З низького похмурого неба скрапували сутінки (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. скрапувати — скра́пувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. скрапувати — див. падати  Словник синонімів Вусика
  3. скрапувати — -ує, недок., скрапнути, -не, док., розм. Спадати звідки-небудь краплями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скрапувати — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. скрапувати — СКРА́ПУВАТИ, ує, недок., СКРАПНУ́ТИ, не́, док., розм. Спадати звідки-небудь краплями. Холод таки пробирав — мжичка сіялася на непокриті голови, скрапувала з голого віття дерев за комір (Смолич, Реве та стогне..  Словник української мови в 11 томах