скриня
СКРИ́НЯ, і, ж.
Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін.
От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (П. Грабовський);
Вона стукала віком, брязкала ключами, викидала одежу, що лежала зверху в скрині (І. Нечуй-Левицький);
Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині .. синове срібло (О. Гончар).
△ Заря́дний я́щик <�Заря́дна скри́ня> див. я́щик.
◇ Га́рбати [собі́] в скри́ню (в скри́ні) див. га́рбати;
Готува́ти (дба́ти) рушники́ (скри́ню) див. готува́ти;
(1) Поро́жня скри́ня в кого і без дод. – немає посагу.
У свої сімнадцять весен Вустя була вже красунею, співала в церковному хорі. Але що солов'їний Вустин голос, коли скриня порожня (О. Гончар);
(2) Скри́ня пандо́ри, книжн. – вмістище зла, лиховісний дар.
– Той час іще настане, ще та хвилина прийде. Колись же вони щезнуть, всі скрині всіх Пандор. Танцюй, .. дитино! (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)